До стоматолога без сліз

«До стоматолога без сліз»

          Мало хто розуміє, чому необхідно регулярно ходити до стоматолога. Самі представники цієї професії кажуть, що в ідеалі зуби треба тримати в такому стані, аби свердлити та пломбувати їх не було потреби. З дитячими зубами ситуація особлива: вони вразливі вже з першого року життя, а переконати малюка погодитись на лікування зубів не так просто.

Коли дітям треба починати чистити зуби?

       У дітей зуби прорізаються в різний час. Середній стандартний період – це 6-8 місяців. Наприклад, у моїх дітей це сталося від 4 до 10 місяців. Треба починати чистити від першого зуба і старатися доглядати його.

     Першим малюка оглядає педіатр чи сімейний лікар, і якщо виявляє якісь патології слизової чи самої щелепи, то повинен сказати про це батькам.  А вже стоматолог мав би дивитися з моменту, коли проріжеться перший зуб.  

     Малій дитині треба підібрати їй те, що зручно. До двох років діти мають оральний страх, вони не дозволяють вводити до ротової порожнини якісь предмети, окрім тих, що запихають самі, пізнаючи довколишній світ. Якщо ж намагатися почистити дитині зуби примусово чи дати їй не дуже комфортну щіточку, вона чинитиме спротив.

Як часто слід проводити дітям профілактику у стоматолога?

           Раз на три-чотири місяці. Плюс професійна гігієна, бо навіть якщо дитина добре чистить зуби, то все одно міжзубні простори важко почистити повністю. І вона мала би закінчуватися профілактичним покриттям фторвмісними препаратами. А це має робити стоматолог у кабінеті. Є спеціальні гелі з великою кількістю фтору, і якщо вони неконтрольовано потрапляють в організм дитини, то можуть викликати серйозну інтоксикацію, яку можна вилікувати тільки в стаціонарі. Ці речовини розчиняються в тканині зуба та зміцнюють емаль.

Що батьки не мають говорити дитині перед візитом до стоматолога? Це не надто приємний досвід, а подекуди й травматичний?

      Ми розробили пам’ятку для батьків і просимо їх дотримуватися 10 правил.  Передовсім слід уникати розмов із малюком, що не буде страшно і не болітиме, не використовувати слова з цим запереченням. Якщо при дитині сказати, що її не болітиме, вона все одно напружиться, насторожиться і зрозуміє, що щось тут не так.

А як це правильно дитині  сформулювати?

    Усі батьки придумують якісь свої казки. Вони знають свою дитину і знають, на що вона зреагує та зверне увагу. Якщо дитина дивиться мультики, то можна залучити когось із мультиплікаційних героїв. Є багато мультиків, де діє зубна фея – можна так підготуватися. На ґаджети можна поставити ігри, де діти лікуватимуть звіряток. Є такі ігри як «Містер зубастик» – діти ліплять зуби, ставлять брекети, лікують зуби бормашиною.

На самому прийомі завжди треба всміхатися і ніколи не розказувати, що колись було страшно лікувати зуби, а тепер – ні. Особливо не варто розказувати про те, як хтось налякався, як кричав у кріслі стоматолога. Діти про таке знати не повинні.

Якщо все таки дитина злякалася, що робити?

Це дуже складний варіант. Ми  часом самі опиняємося в ступорі, коли до нас приходить дитина, яку на попередньому прийомі тримали під час лікування, бо деякі стоматологи вважають, що лікувати дітям зуби можна й так, замість застосувати загальне знечулення.  Часом це виглядає страшно, бо дитину тримають, вона кричить… Часом це призводить до мимовільного випорожнення, а потім діти мають неспокійний сон. Після такого шанси переконати дитину не боятися – 50 на 50. Якщо дитина повірить, то вдалося. А буває так, що діти не вірять і все.

Коли дитина сідає до вас у крісло, як із нею говорити, щоби викликати довіру?

       Якщо дитина дивиться в очі, то вона може тобі повірити, вже є контакт. Часом її треба погладити, поговорити. Вивести розмову в таке русло, щоби дитина дозволила собі розслабитися. Щоби вона розуміла, що ми нічого погано їй робити не будемо.  

      Зрозуміло, що під час маніпуляцій не все буває безболісно. Інколи потрібно  зробити так, що дитина щось неприємне відчує. Але якщо її попередити про це та водночас попросити, щоби малюк зорієнтував, чи він дійсно це відчуває, то справа рухається. І не вживати слова «боляче». Діти сигналізують, коли їм некомфортно, й тоді ми намагаємося діяти по-іншому.

     Треба, щоби дитина приходила з позитивним настроєм, тоді буде легше – коли вона матиме кольорові пломби, то зможе похвалитися в дитсадку чи школі. Це буде позитивним прикладом для інших дітей і вони не матимуть негативного настрою перед походом до стоматолога.

                                                                                 Підготувала вихователь Наталія Новарчук