Стаття на тему: "Форми і методи екологічного виховання"
Форми і методи екологічного виховання
Велике значення в екологічному вихованні особистості займають екскурсії, завдяки яким діти знайомляться з різноманіттям природного світу і спостерігають за явищами природи.
Під час екскурсії діти вчаться взаємодіяти з навколишнім світом. Для цього приділяється особлива увага тому факту, що людина – лише гість у світі природи, і тому повинна слідувати заповідям: дотримуватися тиші, бути терплячим і уважним.
У своїй роботі часто використовую екологічні казки. Завдяки їм дітям у доступній формі можна розповісти про складні явища в природі, про відносини природи і людини і важливості людської праці. Особливе місце займають казки, придумані самими дітьми.
Одним з основних видів навчання дошкільнят є дидактичні ігри з екологічного виховання.
фЗавдяки грі дитина вчиться виділяти ознаки явищ і предметів, порівнювати їх і класифікувати. Діти засвоюють нову інформацію про природу у світі, розвиваючи пам'ять і сприйняття, міркують про життя тварин і рослин, розвиваючи мислення і мову. Дидактичні ігри сприяють застосуванню отриманих знань для спільних ігор, удосконалюючи в дітях навички комунікації.
Сучасні проблеми екологічного виховання дошкільників.
Важливо, щоб вихованці брали участь у збереженні і збагаченні природи рідного краю, тільки у цьому разі у них сформуються необхідні уміння і навички, розвинеться відповідальне, бережне ставлення до навколишнього середовища.
Екологічне виховання є складовою частиною всебічного і гармонійного розвитку особистості. Я спрямовую свою діяльність на те, щоб виховувати в кожної дитини почуття особистої відповідальності за все живе на Землі.
Дитина приходить у дитячий садок. У неї ще не сформовані стійкі погляди, переконання, інтереси. Своїм завданням вбачаю те, щоб сформувати мислення та екологічну культуру кожної дитини, навчити молоде покоління жити за законами природи.
Для повноцінного розвитку потрібне живе спілкування з природою. Тому в своїй практиці застосовуюпроведення занять на свіжому повітрі.
Під час спостережень в природі практикую використання дітьмиальбомів та олівців, для того,щоб вони замальовували побачене, а потім дали назви замальовкам, склали твори-мініатюри. Заохочую вихованців доглядати за мешканцями куточка природи, городу, квітника: «...добрі почуття своїм корінням сягають у дитинство, а людяність, доброта, лагідність, доброзичливість народжуються в праці, турботах, хвилюваннях про красу навколишнього світу... якщо добрі почуття не виховані у дитинстві, їх ніколи не виховаєш...» (Сухомлинський В.О.).
Під час прогулянок на свіжому повітрі провожу екологічні ігри та цікаві завдання, які об'єднані спільною темою, наприклад, «Ліс, його збереження та охорона».
Переконана, що все це має забезпечити успішність роботи. Адже самостійно росте лише бур'ян, а сучасне екологічне мислення треба вирощувати, як вирощують культурні злакові. Вирощувати, беручи все найкраще від екологічного сприймання наших предків та інших народів.
«Природа стає виховним могутнім фактором лише тоді, коли маленька людина після трьох - чотирьох років навчання... з подивом приходить до думки: світ навколо мене став багатшим, красивішим і ця зміна світу - моя праця, це я.» (Сухомлинський В.О.)
