Стаття на тему: "Розвиток логічного мислення дітей"
Розвиток логічного мислення дітей
Логічне мислення формується на основі образного, є вищою стадією розвитку дитячого мислення.
Досягнення цієї стадії - діяльний і складний процес, тому що повноцінний розвиток логічного мислення вимагає не лише високої активності розумової діяльності, але і узагальнених знань про загальні і істотні ознаки предметів і явищ дійсності, які закріплені в словах.
Починати розвиток логічного мислення слід в дошкільному дитинстві. Так, наприклад, в 5-7 років дитина вже в змозі опанувати на елементарному рівні такими прийомами логічного мислення, як порівняння, узагальнення, класифікація, систематизація і змістове співвідношення. На перших етапах формування цих прийомів має здійснюватися з опорою на наочний, конкретний матеріал і як би з участю наочно-образного мислення.
Однак не слід думати, що розвинене логічне мислення - це природний дар, з наявністю або відсутністю якого слід змиритися. Існує велика кількість досліджень, які підтверджують, що розвитком логічного мислення можна і потрібно займатися (навіть у тих випадках, коли природні задатки дитини в цій області вельми скромні). Перш за все розберемося в тому, з чого складається логічне мислення.
Як навчити дитину порівнювати
Порівняння - це прийом, спрямований на встановлення ознак схожості і відмінності між предметами і явищами.
До 5-6 років дитина зазвичай вже вміє порівнювати різні предмети між собою, але робить це, як правило, на основі всього декількох ознак (наприклад, кольору, форми, величини і деяких інших). Крім того, виділення цих ознак часто носить випадковий характер і не оперується на різнобічний аналіз об'єкта.
У ході навчання прийому порівнювання дитина повинна оволодіти такими вміннями:
1. Виділяти ознаки (властивості) об'єкта на основі співставлення його з іншим об'єктом.
Діти 6 років звичайно виділяють у предметі всього дві-три властивості, в той час як їх безліч. Щоб дитина змогла побачити ці безліч властивостей, вона повина навчитися аналізувати предмет з різних сторін, зіставляти цей предмет з іншим предметом, що володіє іншими властивостями. Заздалегідь підбираючи предмети для порівняння, можна поступово навчити дитину бачити в них такі якості, які раніше були від неї приховані. Разом з тим, добре оволодіти цим умінням - значить навчитися, не тільки виділяти властивості предмета, але й називати їх.
2. Визначати спільні та відмінні ознаки (властивості) об'єктів.
Коли дитина навчилася виділяти властивості, порівнювати один предмет з іншим, слід почати формування вміння визначати спільні та відмінні ознаки предметів. У першу чергу потрібно навчити вмінню проводити порівняльний аналіз виділених властивостей і знаходити їх відмінності. Потім слід перейти до загальних властивостей. При цьому спочатку важливо навчити дитину бачити загальні властивості у двох предметів, а потім у кількох.
3. Відрізняти суттєві і несуттєві ознаки (властивості) об'єкта.
Можна спробувати показати на простих прикладах, як співвідносяться між собою поняття "загальна" ознака і "істотна" ознака.Важливо звернути увагу дитини на те, що "загальна" ознака не завжди є "істотною", але "істотна" - завжди "загальною". Наприклад, покажіть дитині два предмети, де "загальною", але "неактуальною" ознакою у них є колір , а "загальною" і "істотною" - форма. Вміння знаходити суттєві ознаки об'єкта є однією з важливих передумов оволодіння прийомом узагальнення.
